Десталінізація – це ліквідація культу особистості Сталіна та його політики у середині 1950-1960-х роках. Причиною цьому стала репресивна політика Сталіна і ліберальний погляд на країну Хрущова. Важливим етапом десталінізації стала ліквідація ГУЛАГу та масові амністії, скасування репресивних законів. Звільнили більше 65 тис. осіб які були членами ОУН та УПА, допомагали окупаційному режиму, а також лідери греко-католицької, серед них і митрополит Йосип Сліпий. У цей час до складу УРСР у 1954р. увійшов Кримський півострів. Серед реформ була децентралізація. В Україні було створено 11 територіальних рад народного господарство (раднаргоспи). І ці самі раднаргоспи об’єднували 2,8 тис. підприємств. Було поставлено мету побудувати квартири для усіх радянських сімей.
За час керівництва Хрущова було побудовано понад 3 млн. квартир. Радянська влада захотіла використати більше для господарського використання, зокрема в Казахстані. Туди з України відправилося 100 тис. осіб і це негативно вплинуло на господарства України. В УРСР було завезено кукурудзу, це зменшило посів зерна. Бажаного результату кукурудза не дала, а так як урожай зерна став менший і через це держава була вимушена купувати хліб за кордону. У соціальній сфері. Збільшення розміру пенсій на 80%. Ухвалено закон про надання пенсій членам колгоспів.
Селянам почали видавати паспорти. Збільшилося постачання населення товарами широкого вжитку. Зросли ціни на товари. Відмінили плату за старші класи середньої школи. Графік роботи фабрик і заводів змінився на п’ятиденний. Для митців лібералізація пішла на користь, почали друкувати письменників і поетів яких забороняли за часів Сталіна. Хоча не всі твори друкували і з’явилися такі терміни як самвидав (автори самі друкували) і тамвидав (друкували за кордоном). Старих митців змінили нові – шістдесятники. Вони протестували проти влади, це спричинило дисидентський рух. Дисидентський рух прагнув мирними методами захистити права громадян. Українська робітничо-сільська спілка на чолі з Левком Лук’яненком стала першою дисидентською організацією. Згодом митців які підтримували дисидентський рух почали репресувати або залякувати. Наслідки: звільнення багатьох політв’язнів, погіршення економіки, збільшення цін, забезпечення громадян будинками і лібералізація яка згодом спричинила нову хвилю політичних репресій.